УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ
КОТОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ РОЗ’ЯСНЮЄ:
11.06.2015 р. набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» від 14.05.2015 р. № 433-VIII. Законом врегульовано питання щодо збереження за мобілізованими працівниками місця роботи і компенсації середнього заробітку.
Підставами припинення трудового договору, відповідно до п. 3 ст. 36 КЗпП є, зокрема, призов або вступ працівника або власника - фізичної особи (підприємця-роботодавця) на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої ст. 119 цього Кодексу, які також зазнали змін.
Також, зміненою редакцією частин третьої ст. 119 КЗпП встановлено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (раніше — призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації (раніше — але не більше одного року), зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
А новою редакцією частини четвертої ст. 119 КЗпП встановлено, що за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту (раніше — більше ніж на один рік), зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності (раніше — лише за рахунок підприємства). Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
«Паралельних» змін зазнала і частина друга ст. 39Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»від 25.03.1992 р. № 2232-XII. Встановлено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою ст. 119 КЗпП, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України «Про освіту».
Виходячи з вищезазначеного, можна зробити однозначні висновки з закону:
за мобілізованими робочі місця і середній заробіток зберігається до демобілізації;
мобілізованим, які уклали контракт, середній заробіток компенсуватиметься з бюджету (як решті мобілізованих).
за працівниками,призваними на строкову військову службу«в особливий період», під час оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробітокна підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Тож на заміну процедурі «звільнення з роботи» прийшла інша — «увільнення від роботи».
Після закінчення так званого «особливого періоду» та проведення мобілізації, на таких працівників будуть поширюватись норми п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Головний спеціаліст відділу праці та соціально-трудових відносин УСЗН Сарницька О.В.